Друзі гірші за ворогів. Чому Франція змушує Україну до капітуляції

Стара Європа повірила у війну й більше не може дозволити собі традиційну стурбованість. Проте розв’язати конфлікт європейські друзі України воліють її коштом. Зокрема, змусивши погодитися на виконання Мінських угод на російських умовах.

За вісім років війни у Франції ніколи так багато не говорили про Україну, як зараз. Від прайм-тайму новинних телеканалів, до перших шпальт газет і розмов за кавою. На вустах у французів, з якими поспілкувався ТСН.Тиждень, одне: “Чи буде в Європі великомасштабна війна?”.

Загроза всьому континенту від Путіна для французів перестала бути чимось ефемерним. Тим, що відбувається десь на іншому боці планети. Але і нагадування про дружбу з Росією прямо під носом — в кілометрі від Ейфелевої вежі. Тут, на березі Сени, стоїть найбільший в Європі Російський духовно-культурний центр, запущений у 2016 році.

Франція завжди вважала, що має особливий ментальний зв’язок з російською душею. Теж вірить у своє цивілізаційне лідерство. І до речі, з 1966 року була у повністю розірваних стосунках з НАТО. Куди повернулась лише у 2009 році. І то – зі скрипом. Ядерна зброя Франції досі не входить у спільну групу НАТОвського планування. 

З Москвою необхідно говорити, наполягає Еммануель Макрон, за пересуваннями якого на минулому тижні слідкував ТСН.Тиждень. Звісно, як не говорити з країною, яка мала прямий вплив на фінансування виборчої кампанії крайньоправої Марін Ле Пен, та не приховувала підтримки французьким жовтим жилетам?

Роль активного захисника України Макрон примірив на себе лише недавно. І не лише тому, що президента налякали російські солдати на українському кордоні. Причин тут більше.

“Після відходу від справ Меркель місце найдосвідченішого європейського політика зайняв Макрон. Він також хоче показати, що має іншу від США стратегію. Хоче бути архітектором миру”, – пояснив ТСН.Тижню спеціаліст з європейської політики Франції Патрік Мартен-Женьє.

З січня Франція головує в Раді ЄС, і проєвропейський від маківки до п’ят Макрон вирішує взяти на себе усю дипломатичну відповідальність за стан справ на континенті.  За півтори доби президент облітає Берлін та Київ. Але починає з Москви, де, за словами Путіна, “мучить його шість годин поспіль розмовами про гарантії”.

На думку аналітиків, з якими поспілкувався ТСН.Тиждень, Макрон неабияк ризикує. На кону для французького президента не лише європейська безпека, а й власне переобрання. Чи пробачать французи Макрону війну?

“Це важливо для іміджу Макрона у Франції, де в квітні пройдуть президентські вибори, на яких він балотуватиметься. Якщо усі ці дипломатичні намагання зазнають фіаско, це негативно позначиться на його передвиборчій кампанії”, – каже ТСН.Тижню Патрік Мартен-Женьє.

Так вважають не лише експерти, а й пересічні французи. Принаймні, ті, з ким довелося в Парижі поспілкуватись ТСН.Тижню.

Мир – це зараз головний політичний приз, за який б’ється Макрон. І мир потрібен йому у будь-якому вигляді. Це розуміють і в Києві і, на жаль, у Москві. Відтак для України Франція перетворюється на союзника з туманними принципами, зокрема, у Нормандській четвірці.

Щоправда, у Парижі кажуть — все навпаки. Україна надто пізно попередила європейських партнерів, що Мінські угоди її не влаштовують. Про це ТСН.Тиждень поспілкувався з французькою депутаткою українського походження, яка нині належить до партії президента й очолює групу франко-української дружби у парламенті, Валерією Фор-Мунтян.

“Ми дізнались лише недавно, що Україну не влаштовують Мінські домовленості. Це багато що змінює. Це може погано позначитись на тому, як до країни ставляться. Вже не як до жертви, а як до капризулі, можливо, це лунає трохи грубо. Україну бачитимуть менш надійною, адже угоди вона підписувала. Якщо ж говорити про федералізацію, то це вже стосується лише самих українців”, – каже депутатка від партії Макрона “Вперед, Республіко!” ТСН.Тижню.

Інший ризик — чи поступиться Франція Путіну у питанні вступу України до НАТО? Як пише газета “Фігаро”, у літаку до Москви Макрон зізнався журналістам, що питання “фінляндизації” України, тобто відмови від вступу в НАТО й оголошення нейтралітету, стоятиме на порядку денному. Хоча вже в Києві відхрестився від цих слів: “Я не вживав жодних цих формул… Я казав навпаки, що ми не можемо припинити політику відкритих дверей НАТО, бо для багатьох країн буде проблема, зокрема для Фінляндії. Але я ніколи не застосовував такої категоризації щодо України. Я не знаю, звідки ви це взяли”.

Найсмішніше в ідеї фінляндизації України те, що про вступ до НАТО заговорила сама Фінляндія. І в НАТО вже відповіли, що здатні зробити це швидко. А ось московськими пропозиціями Макрона здивовані, бо з ними ніхто нічого не узгоджував.

Французький президент продовжує наполягати на необхідності виконання Мінських домовленостей. Та, як відомо, їх можна прочитати і ззаду наперед, як це роблять в Москві – правда, тоді всі пункти дуже нагадують слово “капітуляція”.